Адрес г. Киев, ул. Терещенковская, 15 - 17 Телефон (044) 235-02-06, 235-52-69 Время работы 10:30 - 17:00, выходной - понедельник, вторник E-mail khanenkomuseum@ukr.net Веб-сайт http://www.khanenkomuseum.kiev.ua

В одному з центральних кварталів Києва по вулиці Терещенківській, 15 розташовано невеликий особняк, який своєю архітектурою нагадує італійський палаццо. На фасаді, між вікнами другого поверху – рельєфне зображення герба давнього українського роду Ханенків. Будинок належав останньому з нащадків цієї родини – Богдану Івановичу (1849-1917) та його дружині Варварі Николівні (1852-1922). У ньому з 1919 року за декретом радянської влади було відкрито музей, тривалий час знаний як Київський музей західного та східного мистецтва. У 1999 році, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, йому повернуто назву, яку заповідали фундатори – Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Завдяки багаторічній збиральницькій діяльності Ханенків колекція київського музею є найбільшою збіркою зарубіжного мистецтва в Україні. Відомі ідеями гуманізму Ханенки свою приватну колекцію разом з будинком та бібліотекою ще у 1917 році заповідали Києву з головною умовою – музей повинен служити справі освіти і стати загальнодоступним. Богдан Іванович Ханенко народився 11 січня 1849 року в селі Лотоки Суразького повіту Чернігівської губернії (нині Брянська область Російської Федерації) в родині колезького секретаря Івана Івановича Ханенка. Коріння цього відомого українського дворянського роду походять від козака запорізького війська Степана Ханенка, який жив на початку XVII століття. Серед предків Богдана Івановича були уславлені представники українського козацтва, політики, зокрема, гетьман Правобережної України Михайло Ханенко, служителі церкви, реформатори, освітяни, культурні діячи. Середню та вищу освіту Богдан Ханенко здобув у Москві – спочатку у Першій гімназії, потім на юридичному факультеті університету. Завершив він навчання 1871 року зі званням кандидата прав. 1873 року Богдан Ханенко разом з дружиною переїздить до Петербурга, де починає службу у департаменті юстиції. Варвара Николівна Ханенко народилася 9 серпня 1852 року у м. Глухові в родинному маєтку Терещенків, була старшою донькою відомого підприємця, “цукрового короля”, мецената, колекціонера Николи Артемовича Терещенка. Одержала домашню освіту, цікавилася, як і батько, мистецтвом. Проживаючи у Петербурзі, Богдан Іванович захопився колекціонуванням художніх творів, вивчав історію мистецтва, бував на виставках, багато часу проводив в Ермітажі. 1876 року Ханенка призначають членом окружного суду у Варшаві. Подружжя виїздить до Польщі. Маючи змогу відвідувати країни Європи, Ханенки знайомились із музейними колекціями, купували художні твори. У 1881 році Богдан Іванович виходить у відставку, щоб присвятити себе просвітництву і мистецтву. Оселившись у Києві, подружжя Ханенків безпосередньо вплинуло на розвиток культурної ситуації міста та розбудову музейної справи. Діяльність Богдана Івановича у Києві поширювалась у кількох напрямках: сільськогосподарське і промислове підприємництво, фінанси, державна законотворчість, благодійництво, охорона здоров’я, народна освіта, історія, мистецтво. Останніх шість років життя Богдан Ханенко був членом Державної Думи Росії. Діяльність Богдана Івановича на культурній ниві була надзвичайно багатогранною. Зокрема, появі в Києві першого публічного музею завдячуємо Ханенкові (нині Національний художній музей України). Петербурзька Академія Художеств, Імператорське археологічне товариство та Антропологічне товариство у Парижі визнали високий авторитет Ханенка як блискучого знавця мистецтва і старожитностей та обрали його до своїх членів.

Комментарии